Влітку 2000 року підводно-археологічна експедиція Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка продовжила обстеження прибережних ділянок моря між мисами Ай-Фока і Меганом в пошуках свідчень розвиненого торгово-промислового мореплавства в цьому регіоні в період середньовіччя. За час сезонних досліджень (з 15 червня по 15 серпня) експедицією були обстежені великі ділянки шельфу бухт Синьої та Блакитної поблизу селища Новий Світ, відрізок   прибережної донної полоси від центру бухти селища Веселого до крайньої точки мису Ай-Фока, а також чималу ділянку шельфу біля одного з найбільших мисів Кримського півострова - Меганому. Ці дослідження значно поповнили скарбницю знахідок з історії середньовіччя цього регіону, зокрема, в тому її аспекті, що стосується морської торгівлі і експансії на прилеглі до моря території середньовічного Криму північно-італійських республік, пануючих в той період на стратегічних морських шляхах в басейнах Середземного та Чорного морів і ведучих між собою запеклу боротьбу за цілковите панування як на морі, так і в найбільших торгово-промислових центрах кримського узбережжя. Як відомо, після перемоги Генуї над Пізою, після чого та занепала (як морська держава), в цій частині кримського узбережжя гегемонію в морській торгівлі на тривалий час  отримали генуезці. Саме за їх панування Судак (Сугдейя, Солдайя, в Київській Русі - Сурож), який, за письмовими свідченнями, що дійшли до нас, веде своє існування з 212 року (як фортеця), досяг найвищого розквіту, як торговий і промисловий центр, що знаходився на перетині багатьох середньовічних торгових морських та сухопутніх шляхів.