 |
 |
Центр Підводної Археології при кафедрі
археології та музеєзнавства факультету історії
Київського Національного Університету ім. Тараса
Шевченка - єдина науково-суспільна організація в
Україні, яка (при сприянні Наукового центру
Військово-морського флоту України, ТСО України,
Федерації підводного спорту та підводної
діяльності України, науково-виробничого об'єднання
"Катран", завдяки ентузіазму її керівника С. М.
Зеленка і учасників щорічних
підводно-археологічних експедицій) вже протягом
п'ятнадцяти років
послідовно досліджує Чорноморське узбережжя і
прибережний шельф півострова Крим.
| | | |
 |
|
 |
|
|
 |
2005-го року наукова експедиція
Центру Підводної Археології історичного факультету
КНУ імені Тараса Шевченка і Наукового комітету
Федерації Підводного Спорту і
Підводної Діяльності України
продовжила дослідження залишків затонулого
в ХІІІ столітті судна і археологічні розвідки
шельфу Південно-Східного Криму.
В експедиції 2005-го
року приймали участь аквалангісти Центру Підводної Археології університету,
спортивного клубу «Метеор»
(Дніпропетровськ),
туристичного клубу «Скіф» (Київ)
та клубу «АЖІО» (Київ).
Нам допомогали місцеві кримські дайвери,
а також
міжнародна команда дайверів
з Білорусі,
Росії, Англії,
Канади та США.
На ділянках розкопок
було зроблено виміри
і проведено фотографування
знайдених об’єктів
і морського дна.
Всі археологічні роботи виконувалися студентами-практикантами
історичного факультету.
Художники і співробітники наукових установ та
університетів Києва
виконували всі
креслення і замальовки знайденого археологічного
матеріалу.
Безпеку
занурень забезпечували досвідчені аквалангісти-лікарі
з медичних
установ Києва.
Польовий табір експедиції
з дозволу державних органів України
було розташовано під
горою Сокіл (Куш-Кая) на мисі Батарейному.
 |
|
| |
Археологи Центру Підводної Археології вже не перший рік ведуть розкопки цього унікального пам’ятника історії середньовічного мореплавства в басейні Чорного моря.
Ділянка розкопок цього року дала нові знахідки піфосів, амфор, столового і кухонного посуду, виробів з металу і скла. Нумізматичний матеріал дає датування часу існування кераміки, що транспортувалася на судні, і дозволяє уточнити періоди розповсюдження завдяки морській торгівлі деяких груп поливної кераміки – другої за чисельністю серед знахідок після амфор.
Дуже цікавими для дослідників були знахідки великих фрагментів поливної кераміки
- блюд, мисок, тарілок, чаш, кубків. Деякі з них входять в групу світлоглиняного поливного посуду з розписом коричневою і зеленою фарбами. Зооморфні або рослинні малюнки, контури і основні елементи фігур виконані коричневою фарбою і підмальовані яскраво-зеленими плямами.
Частина колекції - червоноглиняні судини «анатолійської» (інакше - «сельджукської») групи і червоноглиняні судини відкритих форм
Zeuxippus ware
і
Roulette ware
(Spirale Cerchio category). Остання відрізняється монохромною поливою і орнаментом сграффіто в вигляді концентричних кіл, хвиль, спіралей.
Дослідники вважають, що така кераміка могла вироблятися в околицях Константинополя, в Салоніках, в північній Анатолії, в районі Амасії (наприклад, «анатолійська» група).
Для того, щоб більш точно локалізувати регіони походження кераміки і тим самим визначити шлях прямування загиблого судна, в 2005 році почався спільний українсько-французський
дослідницький проект Київського і Ліонського
університетів. |
|
| |
Після літньої експедиції в музеї
історії КНУ імені Тараса Шевченка була
організована і працює
виставка знахідок з місця розкопок цього
торгового судна ХІІІ століття. Вона ознайомлює
відвідувачів з результатами досліджень і
древніми речами, які були знайдені експедиціями
в цей і минулі роки, фотографіями і документами
з місця розкопок.
29 вересня 2005 року виставку відкрив ректор
університету В. В. Скопенко. В числі запрошених
почесних гостей були посол Франції в Україні
Філіп де Сюремен, директор Інституту археології
НАН України академік П. П. Толочко, проректори,
декани і вчені університету, співробітники
французської амбасади і культурного центру, та
ін.
|
| | |
 |
 |
 |
| |
|
 | |
|