1990-му році, після кількарічних спільних досліджень шельфу Чорного моря та рік України, вчені-

археологи Київського державного університету ім. Тараса Шевченка та спортсмени-підводники

Товариства сприяння обороні України (ТСОУ) вирішили об'єднати свої зусилля організаційно

і створили Центр, основними напрямками діяльності якого стали підводні археологічні та екологічні

дослідження підводних археологічних пам'яток України, переважно - Криму.

На сьогодні в роботі Центру Підводної Археології приймають участь не тільки студенти, викладачі і

співробітники  майже всіх факультетів університету, а й чимало його випускників, працівники багатьох

організацій та підприємств м. Києва, Дніпропетровська, Донецька та інших міст України, підводники

з Росії, Білорусі та інших країн СНД, а також дайвери-науковці з США та країн Європи. Всі вони з великим

ентузіазмом, переважно за свої власні кошти, зі своїм спорядженням і за рахунок власних відпусток, само-

віддано працюють, знаходячи в морських глибинах і ретельно досліджуючи історичні пам'ятки і вписуючи

нові, невідомі до сьогодні сторінки в велику книгу історії України, зокрема стародавнього Криму - цього археологічного Клондайку Європи. Саме зараз, коли багато кримських пам'яток або вже знищені "хАмо

совєтікус", або поховані під сучасними новобудовами, археологи-підводники мають можливість знахо-

дити і вивчати те, що недоступно ні вченим-історикам, ні вандалам-грабіжникам на суші.

Одним з досягнень Центру Підводної Археології стало підтвердження місцезнаходження стародавнього

Лампаду - одного з перших античних поселень на південному узбережжі Таврики, про точну локаліза-

цію якого донедавна вели гостру дискусію історики.

В останні сезони експедиції ЦПА за підтримки національного заповідника "Софія Київська" зосереди-

лись на обстеженні шельфу Чорного моря між мисами Ай-Фока та Меганом у пошуках місця загибелі двох

середньовічних італійських галер, про що є згадки в різних джерелах, та на дослідженні місця загибелі

в морському бою корабля XIII століття неподалеку від Судака, над яким на мисі Хис-Куле-Бурун,

що обривається в море стрімкою неприступною стіною, грізно височіє велична Генуезька фортеця.

Неподалеку від неї, під горою Коба-Кая у бухті Зеленій біля Нового Світу, археологи-підводники знаходи-

ли й піднімали на поверхню майже цілі екземпляри та фрагменти середньовічної кераміки (амфори,

піфоси, глазурований посуд, вироби зі скла). Вантажем цього корабля, вірогідно, були вино й оливкова

олія, що перевозилися в амфорах щонайменше двох середземноморських типів. Це перше, знайдене на дні

Чорного моря, місце загибелі корабля з таким вантажем. До цього в ході підводних археологічних

досліджень було лише дві знахідки затонулих середньовічних суден з подібним вантажем біля берегів

Греції та Туреччини.

Учасники експедицій беруть активну участь в роботі Наукового комітету Федерації підводного спорту та

підводної діяльності України, поширюючи свій досвід співпраці науковців та спортсменів-аквалангістів

на всю Україну. Тісні науково-практичні контакти підтримуються з Інститутом морської археології

(Institute of Nautical Archaeology) Техаського університету зі Сполучених Штатів Америки - провідним

дослідницьким центром світу в цій галузі науки - та багатьма науковими установами країн Європи.

Шефську допомогу Центру Підводної Археології надає Науковий центр Військово-морського флоту

України, а науково-виробниче об'єднання "Катран" допомагає підводним спорядженням.

На сьогодні багаторічна підводна археологічна експедиція Київського Національного Університету ім.

Тараса Шевченка - єдина в Україні, яка цілеспрямовано і послідовно досліджує шельф вздовж

Чорноморського узбережжя Криму. Результати її роботи опубліковані в наукових звітах та статтях,

віднайдений археологічний матеріал введено до наукового обігу, йде постійний обмін інформацією

з зарубіжними дослідницькими центрами, відзнято телевізійні репортажі та науково-популярні фільми

про підводну археологію.