
За останні десятиріччя в світовій археологічній практиці накопичено
великого досвіду вивчення підводних історичних пам'яток. При дослідженнях
нами була застосована загальноприйнята методика бережного пізнання таких
об'єктів. Вона передбачає візуальне обстеження дна, складання плану
ділянки пошуків з розбивкою її на координатні квадрати, підйом знахідок з
означенням на вищевказаному плані точного місця їх знахождення, проведення
пошарових підводних розкопок по квадратам з такою ж графічною фіксацією
знайденого археологічного матеріалу.
Розвідкові занурення допомогли визначити, що археологічний матеріал
розповсюджено по сегменту дна бухти
Зеленої
на площі близько 120 кв. м. По
скупченням кераміки на поверхні цей сегмент дна можна розбити на дві рівні
ділянки. Ділянка №1 розташована в західній частині бухти під горою
Коба-Кая метрах в 50 від берега. Керамічний матеріал знаходиться на
глибинах 8 - 10 м.