Крим… Кіммерійці, таври, греки, візантійці, хозари, турки-сельджуки, монголо-татари, слов'яни…
До нашого часу від усіх «автохтонів» (в різні
періоди исторії) Криму збереглось не так вже й багато старих назв.
До цього часу досить поширені кримсько-татарські топоніми і рідкістю
є грецькі.
В 5 км на захід від Судаку (який в різні епохи і серед різних народів був
відомий під назвами: Солдайя, Сугдея, Сурож) розкинулась бухта Судак-Лимен, що в
перекладі з грецької (державної мови Візантії – середньовічного
чорноморського гегемону) означає «Судакська бухта». На узбережжі її зараз
розмістилось селище Новий Світ. Зі східного боку Судак-Лимен обмежена
схилом гори Куш-Кая (Сокіл), а з західного - горою Коба-Кая (Орел). В бухті
фантастично красиво поєднались гори з морською стихією. Відома вона не тільки
унікальними природними, але й цінними історико-археологічними пам'ятниками.
В 2003 році експедиція «Центру Підводної Археології» Київського Націнального
Університету імені Тараса Шевченка та Наукового Комітету Федерації Підводного
Спорту і Підводної Діяльності України продовжила дослідження останків
судна, що затонуло під час морської битви біля середньовічного Судака в ХІІІ столітті.
В експедиції працювали:
Аквалангісти: Пилипенко Ю., Федаш Р. /Дніпропетровськ/, Іванов С., Кобець В.,
Кузьмінов В., Овенко А., Маліщук І., Зеленко Н., Поправка Д., Донськой Н.,
Клєсов І., Трубніков С. /Донецьк/, Стригунова Т. /Донецьк/, Моїсеєнко В. /Донецьк/,
Яровой А. /Донецьк/, Петренко А. /Донецьк/, Казакевич В. /Сімферополь/.
Стажери-аквалангісти з клубу «Скіф»: Спасєнов С., Гарбар А., Стеценко В., Григоренко Г., Григоренко Л. і
стажери-аквалангісти «Центру Підводної Археології», історики-практиканти,
студенти Університету: Федоров А., Ігнатенко А., Ковальов В., Воробей О.,
Кисіль І., Воробей В., Меркулов Д., Дробишевський К., Гаук А., Савчук Р.,
Опанасюк А., Михайленко Е., Берендєєв В., Заболотний А.
Вимірювальні та реєстраційно-графічні роботи з об'єктами та археологічним
матеріалом виконували: Іванисько С., Гришкова Т., Прищепова В., Сокольчук Н.,
Тимченко Н., Тимченко В., Кобець Л., Куценко О., Юсипів В., Плешинець В.,
Петренко В., Морєв Г., Гончаренко О. П.
Аквалангісти-лікарі: Маліщук І., Арсентьєв А.
Підводну металорозвідку на обстежуваній ділянці провели аквалангісти клубу «АЖІО» під
керівництвом С. А. Сорокопуда. При обстеженні застосовувався підводний
металошукач “PI 3000” фірми Whit’s Electronics (UK) Ltd.
Керівник: Зеленко С. М.
Табір було розташовано під горою Сокіл на мисі Батарейному.
Археологи-підводники послідовно проводять підводні розкопки унікального пам'ятника
історії
середньовічного мореплавства. На ділянці розкопок 2003 року виявлено піфоси,
амфори, столовий та кухонний посуд, скляні вироби і поливна кераміка.
Другу за чисельністю групу знахідок після амфор склала поливна кераміка,
представлена наступними типами виробів:
- світлоглиняна кераміка з розписом коричневою і зеленою фарбами. Колекцію
склали глибока чаша, декілька фрагментів посудин відкритих форм і уламок
корпусу закритої посудини. Зображення на кераміці, як правило, зооморфні,
рідше – рослинні. Малюнок нанесено широким пензлем. Контури і основні елементи
виконання фігур виконані коричневою фарбою і підсвічені
яскраво-зеленими плямами;
- посудини так званої «анатолійської» (або «сельджукської») групи:
червоно-глиняні, відкритих форм, в декорі використані три техніки нанесення
орнаменту – «сграффіто», «резерв» та розпис білим ангобом. Представлені двома
виробами з повним профілем (глибока миска і тарілка) та уламками ще шести
посудин;
-
Zeuxippus ware і Roulette ware (Spirale Cerchio category) - червоноглиняні
вироби відкритих форм з монохромною поливою і орнаментом сграффіто у вигляді
концентричних кіл, хвиль, спіралей. Це найбільш багаточисельна група,
що складається з блюд, мисок, тарілок, чаш, кубків;
- кераміка з розписом білим ангобом. Серед знахідок 2003 року – в переважній
більшості
столові посудини закритих форм (два широкогорлих глечика з повним профілем і
уламки широкогорлих та вузькогорлих посудин), а також фрагмент денця
миски. Поверхня глечиків прикрашена вертикальними полосами білого ангобу.
Полива монохромна жовто-коричнева або зелена;
- посуд з орнаментом сграффіто під монохромною поливою. Знайдено декілька
уламків верхніх частин корпусу та поля посудин відкритих форм і одна миска з повним профілем.
Глазур, як правило, в верхній частині зелена ззовні і жовто-коричнева
зсередини, або одноколірна - зелена всередині і по краю - зовні;
- кераміка з орнаментом сграффіто, підфарбована зеленим і коричневим пігментами.
До вантажу загиблого судна можна також зарахувати дві миски з горизонтальним
вінцем. Внутрішнє поле однієї вкрито зображенням риби з округлим тулубом,
невеличким хвостом та трьома парами відстовбурчених плавників.
Крім того, знайдено значну кількість неорнаментованного столового та кухонного
посуду.
Виокремлюються декількох регіонів походження поливних виробів: околиці Константинополя; Салоніки;
північна Анатолія, район Амасії («анатолійська» група). Найбільш багаточисельні вироби групи Roulette
ware, на думку французської дослідниці Йони Ваксман, є
продукцією венеційських майстерень.
Подальші дослідження дозволять, вочевидь, більш точно локалізувати регіони
походження кераміки і тим самим уточнити шлях плавання корабля, а також
чіткіше визначити хронологічні рамки існування представлених типів знайденного
посуду.